У фондосховищах музею зберігається унікальна колекція експонатів, зібраних науковцями у пошукових експедиціях з різних історико-етнографічних регіонів України протягом 1969-2022 рр. Ця колекція на сьогоднішній день нараховує понад 76 000 тисяч одиниць збереження. У загальну справу збереження культурно-історичної спадщини внесли свою вагому частку і працівники відділу фондів Національного музею народної архітектури та побуту України. Фондове зібрання нашого музею має понад 50-річну історію існування. Музейні колекції створювалися в основному з придбань наукових працівників, зроблених ними під час численних пошукових експедицій, які охоплювали всі етнографічні регіони України. Одним із джерел поповнення колекцій були подарунки окремих осіб – жителів Києва, міст і сіл всієї України. Значне місце у фондовому зібранні займають вироби сучасних народних майстрів, придбаних музеєм на діючих виставках та музейних ярмарках і святах.

Основними збирачами були всі наукові працівники відділів, які стояли у витоків створення музею у 1969 році [9, с. 1-2]. Головними напрямками роботи відділу фондів, як і всього музею, є забезпечення повної збереженості та суворий облік музейних цінностей, розкриття їх культурно-історичного та художнього значення, створення умов для їх широкого використання в науково-просвітницькій діяльності.

Історія формування та існування відділу фондів тісно пов'язана з історією створення та функціонування всього музею. Свою діяльність він почав у серпні 1969 року. З 1969 по 2022 рр. відділ фондів очолювали: Бандуренко Г., Дружиніна А., Ковгар Б., Резунова Л.,Чернуха А., Ковшура В., Єфименко В., Князюк Г., Чудна М., Назаренко Л., Русінова Т. У роботі відділу брали участь: Горбач Г., Бондаренко Т., Петрова В., Харченко Н., Бойченко В., Козача Н., Мурашко В.,Варченко М., Липник С.,Шафранська Г., Попова Л., Прохацький С., Коваль Н., Ревенко Н., Білик Л., Боженко Л., Мамалиґа Н., Бурковська Л.В., Астаулова К., Плєшакова Л., Ястремська О., Тарасова О., Татарнікова Т., Ковальчук М., Коткова В., Прохацька І. Більшість з них працює і по теперішній час. Фотографи: Савич В., Мазурик В., Коняєв О., Кондітеров О., Навроцький М..

Найперші експонати надійшли до музейного зібрання із експедиції по Чернігівській області у жовтні 1969 р. Це були предмети жіночого та чоловічого одягу, побутова тканина, ікони та предмети побутово-господарчого призначення, виготовлені із деревини. Найбільша кількість експедицій була проведена в 70-80-х рр., обстежена значна територія всіх етнографічних регіонів України, віднайдена значна кількість унікальних за своїм походженням та культурним значенням музейних предметів. За роки існування музею ретельно були обстежені райони Полісся, Полтавщини та Слобожанщини, Карпат, Середньої Наддніпрянщини, Півдня України та Поділля. У кожному етнографічному регіоні на той час була можливість придбати для музею унікальні предмети, які широко популяризуються в експозиції музею, на діючих виставках.

Потрібно відзначити, що на початку комплектування музейного зібрання (з 1969 р.), були експедиції із яких науковцями було привезено від 300 до 700 предметів музейного значення. На даний час інтенсивність надходжень, у силу різних об'єктивних причин, стала меншою. Однією з цих причин можна назвати брак коштів. Багато речей, які ще залишилися у людей, йдуть поза межами музею завдяки інтенсивній діяльності приватних колекціонерів. Та все ж, наукові працівники нашого музею своєю кропіткою працею створили унікальні фондові колекції, процес формування яких триває і по теперішній час.

Для утримання цієї вагомої колекції працює персонал відділу фондів, структура якого була створена відповідно до вимог існуючих інструкцій та об'єктивних вимог щодо збереження тої культурної спадщини, якою володіє наш музей [6, с. 1-66], [7, с. 1-33]. Відділ фондів складається: з наукового відділу фондової роботи, відділу обліку музейних предметів та колекцій, відділу виставкової роботи. Науковий відділ фондової роботи включає наступні групи зберігання: «Кераміка/Скло», «Музичні інструменти», «Рідкісні книги», «Фото», «Листівки, газети, книги, плакати», «Археологія», «Архітектура», «Тканина», «Одяг», «Нумізматика», «Живопис», «Графіка», тощо. Працівники кожного напрямку опікуються певною групою музейних предметів, створюючи умови для їх гарантованого збереження. Фондові відділи беруть активну участь у створенні різних виставок як у музеї, так і поза його межами. На матеріалах фондових колекцій складають наукові каталоги, надають консультації для працівників різних напрямків музейної та культурно-просвітницької діяльності, проводять екскурсії по фондовим збіркам для музейних фахівців. Окрім цього працівники фондів долучаються до поповнення фондового зібрання новими надходженнями. В колекції музею багато унікальних пам’яток, які ще не популяризовані в дослідницькій літературі та потребують окремої уваги науковців (іл. 1-18).

Завдяки ціленаправленим пошукам науковців музею – Орел Л., Верговського С., Вовченка П., Свириди Р., Несен І., Бойченко В., Пономар Л. та інших, дуже багато музейних предметів було перевезено із районів архаїчного Полісся. Фондову збірку музею прикрашають старовинні землеробські знаряддя та різноманітні приладдя кустарного виробництва: пристрій для валяння сукна, соломорізка з кінним приводом, дігтярня, вітряки. Науковцями відділу «Полісся» були обстежені всі осередки ткацького та гончарного промислів, про що свідчить значна кількість музейних предметів, які зберігаються у фондах музею. Велику увагу відвідувачів музею привертає так звана «димлена»– рокитнянська кераміка (гончарні вироби із с. Кульчин та с. Олешня) і «серпанковий» одяг із Коростенщини, колекція килимів із с. Бехи та рушників із с. Нова Басань. Фондова колекція поповнювалась у 70-х рр. збіркою унікальних ічнянських кахлів, привезених із с. Рожнівка та с. Гужівка Чернігівської області [8, с.147-151]. Багато музейних предметів було перевезено із районів Полісся, які тепер не підлягають обстеженню, а саме з Чорнобильської зони. Експонати, привезені з цього регіону, щорічно експонуються на виставках та музейних заходах, присвячених подіям Чорнобиля. Перлиною поліської колекції можна вважати збірку храмових ікон XVIIст. із Волині (іл. 13).

Роботами відомої художниці Марії Приймаченко комплектувався фонд розписів в збірці музею. Тут же зберігаються і роботи її учнів (студія М. Приймаченко) (іл. 2). Із пошукових експедицій по Поліссю було перевезено значну кількість музичних інструментів: ліри (іл. 3 ), скрипки (іл. 11), вівчарські ріжки з берести, бандури (іл. 18).

Значну частину фондової колекції сформовано з музейних предметів привезених із Полтавщини та Слобожанщини. Початок комплектування колекції цього етнографічного регіону поклали науковці Щербань С., Лук'янчук Б., Зяблюк Н., Брунько М., Вовченко П., Доля О., Гайова Є. Цей куточок України дав музею яскраву колекцію полтавських сорочок, рушників, унікальних за своєю різноманітністю орнаментів. У 2014 році було створено другу спільну виставку відділом фондів та експозиційним відділом під назвою «Полтавський народний одяг»[3, с. 1-51] (іл. 19, 20).

Науковці відділу в експедиціях обстежили відомі осередки гончарних промислів Полтавщини та Слобожанщини. Фонди музею зберігають найкращі зразки гончарства із сіл: Опішня, Хомутець, Комишня, Устивиця, Постав-Муки. Це предмети побутового вжитку: миски, горщики, баньки, куманці, барильця, носатки, двійнята, козацькі люльки(іл. 8) тощо.

У фондах музею роботами відомої майстрині Олександри Селюченко представлена опішнянська іграшка, її колекція в НМНАПУ нараховує 175 музейних предметів. Зберігаються у музеї і роботи інших відомих майстрів цього осередку – Білик І., Пошивайло М., Китриш М.. Крім ужиткового посуду та дитячої іграшки, колекція музейної кераміки представлена також кахляними виробами. В експозиції музею встановлені дві кахляні печі: у хаті із с. Бобрівник Зіньковського та с. Лелюхівка Новосанжарського району. У 1996 р. старшим науковим співробітником відділу «Полтавщина та Слобожанщина» Долею О. була віднайдена та перевезена унікальна колекція полив'яних розписних кахель із смт. Котельва Полтавської області, яка складає цілий пічний комплекс, датований 1884 роком. На базі музейної колекції відділом фондів у 2013 році було створено спільну з експозиційним відділом «Полтавщина та Слобожанщина» виставку «Неполив’яні кахлі Полтавщини»[2, с. 1-54 ](іл. 6, 21, 22).

Заслуговує на увагу колекція народних картинок Миргородського та Новосанжарського районів (близько 30 одиниць збереження), серед яких можна виділити поширені сюжети, такі як «Пелікан», «Козак Мамай». На території музею, в інтер'єрах експозиції «Полтавщина та Слобожанщина», експонуються рідкісні за сюжетом розпису та датуванням скрині, а саме: скриня з «Мамаєм»та скриня датована 1783 роком. У запасниках музею зберігається ціла колекція мальованих скринь із цього регіону. Різьблення по дереву Полтавщини та Слобожанщини у фондах музею представлено колекцією пряничних дощечок, а розвиток цього промислу продовжує у своїх роботах відомий народний майстер із Полтавщини Зацеркляний М., вироби якого зберігаються у фондах музею і є окрасою багатьох виставок. В експозиції хати с. Шишаки Полтавської обл. експонуються музейні предмети народного промислу – рогозоплетіння, верстат для плетіння рогожки, а також готові вироби з рогозу.

Окрему увагу потрібно приділити творчості художника-пейзажиста, полтавчанина Непийпива В. Колекція його робіт (44 од. зб.) включаєнизку пейзажів музейної експозиції та інтер’єрів 70-х років та дає уяву про їх вигляд того періоду. На матеріалах цієї збірки відділом фондів у 2016 р. була створена ювілейна виставка «Збережено нащадкам», присвячена 100-річчю із дня народження художника [5, с.1-13](іл. 23-25).

На початку 70-80-х рр. інтенсивно формувалася колекція музейних предметів Поділля. Активну участь у збирацькій роботі приймали наукові працівники Ткаченко В., Зозуля Н., Баранько С., Шамека К., Катаєва О., Перунова О., Главацька Л., Дубина Р. За ці роки у фонди музею надійшло чимало музейних предметів із обстежених районів цього етнографічного регіону. Велику увагу приділяли науковці відділу підбору повних комплексів народного традиційного одягу. Зразки жіночих костюмів Поділля неодноразово були родзинкою виставок, які організовувались музеєм. Поповнювалась колекція музейних предметів Поділля також предметами оздоблення інтер'єрів: рушниками, скатертинами, підвіконниками, килимами і т.д.

Багате на народні таланти Поділля подарувало музею колекцію зразків настінних розписів автора Кондратюк А., витинанки Руденко М., роботи самодіяльного художника Коваля І. Колекція подільських писанок займає почесне місце у загальній колекції цієї групи музейних предметів. Побутова кераміка відомих гончарських осередків Поділля представлена у фондах музею такими майстрами, як Пиріжок О., Ганжа О., Герасименко Я. На території експозиції «Поділля та Зона вітряків» у хаті-шкальні із с. Теремці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області у 80-х роках створена постійно діюча виставка керамічних виробів краю.

Починаючи з 70-х років велась наполеглива робота по комплектуванню загальної колекції етнографічних музейних предметів у відділі «Середня Наддніпрянщина». Початок цій роботі поклали науковці: Гура Л., Романов В., Мусатова І., Єдина Н., Сидоренко Р., Янченко С., Добровольська Н., Чернуха А. та Симоненко Л..

У запасниках музею зберігається велика колекція ужиткового посуду з різних гончарських осередків Середньої Наддніпрянщини, а саме з сіл Гнилець, Дибинці, Паланочка, Громи, міста Васильків тощо. Серед відомих майстрів, роботи яких зберігаються в музеї можна назвати такі імена: Герасименко М., Сухий І., Косяченко Д., Масюк В., Падалка Я., Торба М., Денисенко І. Музей може пишатися вагомою колекцією іграшок-свистунців майстрині Попової Є. із с. Громи Черкаської обл. та колекціями майстрів фігурної пластики, серед яких дрібна пластика Олексієнко Ф., фантастичні звірі Галушко М., скульптурні композиції Борозенця В. та Богача Є. Багато творів виконано на теми фольклору, української музичної та літературної класики відомим керамістом Печорним Р.

В інтер'єрах Середньої Наддніпрянщини на території Музею експонуються різьблені ярма, рубелі, мисники з кониками, мальовані скрині. З різних районів цього регіону привезена значна кількість ікон, народних картинок. У колекцію розписів ввійшли роботи таких відомих майстрів,як Гуменюк С. та Гуменюк І., Буряк М., Муха М., Лисенко І., Саєнко О. (інкрустація соломкою).

У 70-90-х рр. була проведена значна наукова, пошукова та збирацька робота працівниками відділу «Карпати». Формувалася колекція відділу завдяки пошуковим експедиціям, проведеним Михайленко Т., Гайовою С., Громовою О., Меліховою В., Кобальчинською Р., Силуяновою О., Смолінським С.,Шмельовим В.,Дешко М., Ценцевусом В..

Найбільше музейних предметів для колекції музею дала Гуцульщина. Чимало було привезено з Яворівщини, обстежено райони Буковини, Бойківщини, Лемківщини. Привертає увагу колекція одягу, зібраного із цього регіону: сорочки, кептарі, гуні, уйоші, запаски, головні убори, весільний одяг, взуття, прикраси тощо. Чимало привезено декоративно-побутової тканини: утиральники, верета, ліжники, килими. У фондах зберігаються вироби сучасних майстринь ткацтва та вишивки: Кульчицької С., Федорчак-Ткачової М., Василащук Г. Фондова колекція у ті роки була укомплектована значною кількістю жіночих прикрас: «салби» (прикраси з монет)(іл. 4), пацьорки, коралі, прикраси з бісеру («силянки», «реци», «драбинки»). Потрібно виділити і колекцію виробів зі шкіри: тобівки, череси, постоли.

Яскравим явищем українського народного мистецтва є кераміка Косова і Пістиня. Фонди музею зберігають кращі зразки гончарства з цих осередків Гуцульщини, а саме роботи таких відомих майстрів: Гаврищів П. (іл. 14), Бахматюк О., Баранюк І., Кошак П., Цвілик П., Вербівська Н., Волощук М. Ще в 70 рр. XX ст. зазначалось те, що «косівські майстри впродовж XIX ст. створили понад 400 кахляних печей, кілька з яких ще можна побачити в довколишніх селах». Фонди музею зберігають кахляні комплекси Гаврищіва П., Баранюка І., Бахматюка О., Кошака П.

Велику цінність являє собою зібрання карпатських ікон, особливо ікон на склі, яка нараховує близько 90 одиниць збереження(іл. 1). Серед музейних предметів, привезених з карпатського регіону, слід виділити вироби із дерева – це різьблені скрині та високохудожні вироби домашнього вжитку, прикрашені випалюванням, інкрустацією (настінні тарілі, гелети, кухлі, цеберки та ін.). У фондах музею зберігаються роботи відомих карпатських різьбярів Шкрібляка Ю. та Карпанюка І. Науковці відділу велику увагу приділяли комплектуванню музейної колекції музичних інструментів. До фондів надійшли унікальні зразки трембіт, цимбал, скрипок, сопілок тощо. За роки існування музею відділом «Карпати» була сформована колекція розписів, витинанок, писанок. Музей зберігає розписи Хоми П., розписи на склі Сколоздри У., витинанки Лесів С.

Дослідження по вивченню культурної спадщини минулого проводились науковцями і на Півдні України. Із численних експедицій по районам півдня була привезена значна кількість музейних предметів, незважаючи на те, що саме в цьому регіоні, з різних об'єктивних причин, зберіглося їх не так багато, порівняно з іншими куточками України. Формували колекцію працівники Мусатова І., Теравська Л., Єдина Н., Лошак П., Узун А., Максим В. В експедиціях по селах Півдня України були знайдені та перевезені до Музею кращі зразки мальованих скринь, мисників, ліжок, диванів. Ці музейні предмети прикрашають інтер'єр хати із села Старокозаче Одеської області. Зібрано унікальну за своєю кількістю та різноманітністю колекцію виробів зі скла (лампадки, гасові лампи, посуд). В цьому небагатому на музейні предмети краї були знайдені та передані до фондів музею ікони, предмети жіночого та чоловічого одягу, побутова тканина, жіночі прикраси. З областей південного регіону було привезено до музею багато зразків ужиткового посуду кін. XIX–поч. XXст. (миски, горщики, кухлі, «ушаки»).

Фонди музею зберігають роботи сучасних майстрів-керамістів півдня України. Це роботи відомого майстра Чернеги А. із Дніпропетровська: оздоблені рельєфом кухлики, глечики, вази, неполив'яні, насиченого кольору глини. Привертають увагу роботи майстра із с. Завадівка Одеської області Наушенка Д. Його роботи – це, в основному, неполив'яний ужитковий посуд, вагома колекція робіт неодноразово представлялась на діючих виставках, що організовувались музеєм.

Скульптурна кераміка з Півдня України представлена у фондах роботами майстра із Ялти Вакуленка М. Окремо слід виділити колекцію петриківських розписів, яка нараховує близько 560 одиниць збереження. Формуванню цієї колекції приділялась особлива увага науковцями відділу. Завдяки численним експедиціям до колекції увійшли роботи таких відомих майстрів Петриківки, як Панко Ф., Гречанінова Ф., Ісаєва-Шаповал Г., Павленко П., Пруднікова Г., Клюка Є., Шишацька М..

Окремо необхідно виділити унікальну колекцію музичних інструментів (понад 700 одиниць збереження), якою володіє НМНАПУ. Найбільший вклад у комплектування цієї колекції зробив Шрамко І., яка окрім того поповнювалась за рахунок надходжень з пошукових експедицій іншими науковцями (Орел Л., Кобальчинська Р., Білецька Г. та інші). Ця колекція представляє збірку музичних інструментів з усіх етнографічних регіонів та є чи не найбільшою на теренах України. Фондова збірка музичних інструментів неодноразово експонувалась на виставках як у музеї, так і поза його межами починаючи з 70-х років. Одним з організаторів таких виставок був Шрамко І., який залишив в архівах музею каталог виставки українських народних музичних інструментів та матеріалів з історії музичного побуту України (1980 р.). На виставці було представлено 234 музичні інструменти, які дають можливість простежити історію розвитку музичного інструментарію України з найдавніших часів до наших днів [10, с. 1-2]. За останні роки силами працівників відділу фондів було підготовлено та відкрито дві виставки музичних інструментів: «Народні музичні інструменти XVIII – XX століть» (2016 р.) [1, с. 1-31](іл. 26, 27 ) та «Вернісаж гармонії» (2019 р.) [4, с. 1-28] (іл. 28, 29).

Підсумовуючи роботу, проведену науковцями НМНАПУ за роки існування, можна впевнено сказати, що зібрана Музеєм спадщина традиційної народної культури та побуту є і буде надалі невичерпним джерелом для творчості майстрів сучасного та майбутнього періодів. Колекція музею завжди привертала до себе увагу науковців, на її матеріалах буде написано багато наукових праць та досліджень. Музейний фонд НМНАПУ і надалі буде поповнюватись найкращими зразками народної творчості та займе своє почесне місце у загальному зібранні української культури. Джерело народної культури було і буде невичерпним, тому в перспективі для музею попереду ще багато і багато роботи по вивченню, систематизації, пошукам та надбанням.

Редагування тексту – Соловій В.
Обробка ілюстрацій – Астаулова К.
Фото – Савич В., Астаулова К.

Іл. 4. Салби. Кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
27 х 21 см
срібло, тканина, нитки, карбування, шиття
м. Чернівці

Іл. 5. Вінок весільний. Кін. ХІХ ст.
40 х 12 см
вовна, дуте намисто, віск, дріт, плетіння
с. ЛящівкаЧорнобаївський р-н Черкаська обл.

Іл. 6. Кахля кутова. Сюжет полювання. XVII ст. (?)
20 х 20 х 9
глина, тиснення у формі, випалювання
м. Березань Баришівський р-н Київська обл.

Іл. 7. Острожська біблія. 1581 р.
31,2 х 22,1 х 11
папір, шкіра, дерево, тканина, метал, друк, тиснення
м. Остріг


Іл. 8. Люлька козацька. Кін. XVIIст.
4 х 2,5 х 2 см
глина, полива, тиснення
м. Конотоп


Іл. 9. Плащаниця. Кін. XVIII ст.
142 х 102 см
оксамит, олія, сухозлітка, полотно, живопис, вишивка, шиття
м. Остер Козелецький р-н Чернігівська обл.


Іл. 10. Сорочка жіноча. Кін. XVIIIст.
125 х 72 см
домотане полотно, вишивка «лиштвою»
м. Київ


Іл. 11. Скрипка. 1736 р.
58 х 20 см
дерево, метал, ручне виготовлення
с. Гореничи Києво-Святошинський р-н Київська обл.


Іл. 12. Дуб ритуальний. VIII ст.
960 х 65 см
дерево
м. Київ

Іл.13. Ікона «Трійця». ІІ пол. XVIIст.
100 х 113 см
соснова дошка, темпера, живопис
Волинська обл.


Іл. 14. Кахля. Автор – Петро Гаврищів. І пол. ХІХ ст.
23 х 17,5 см
глина, ангоби, полива, формування, розпис
с. Білоберізка Верховинський р-н Івано-Франківська обл.

Іл. 15. Скриня. Сер. ХІХ ст.
104,5 х 74,5 х 68,5 см
дерево, метал, фарба, малювання
с. Кузьмине Охтирський р-н Сумська обл.


Іл. 16. Сволок. 1753 р.
615 х 18 х 32 см
дерево, різьблення
Чернігівщина

Іл. 17. Сорочка. Кін. ХІХ ст.
152 х 123 х 64 см
лляне полотно, бісер, вишивка «хрестом», мережка
с. Соколівка Косівський р-н Івано-Франківська обл.


Іл. 18. Торбан. Кін. ХІХ ст.
127 х 42 см
дерево, метал, ручне виготовлення
м. Київ

Джерела та література

1.    Звітні матеріали до виставки «Народні музичні інструменти XVIII – XX століть». Архів НМНАПУ. Оп. 148. Арх № 148/4, 31 с.
2.    Звітні матеріали до виставки «Неполив’яні кахлі Полтавщини». Архів НМНАПУ. Оп. 15. Арх № 19, 54 с.
3.    Звітні матеріали до виставки «Полтавський народний одяг». Архів НМНАПУ.Оп. 15. Арх № 23, 51 с.
4.    Звітні матеріали до ювілейної виставки «Вернісаж гармонії», присвяченої 50-ти річчю НМНАПУ. Архів НМНАПУ. Оп. 148. Арх № 148/5, 28 с.
5.    Звітні матеріали до ювілейної виставки «Збережено нащадкам», присвяченої 40-річчю відкриття експозицій НМНАПУ, 50-ти річчю створення УТОПіКу, 100-річчя від дня народження Непийпива Г. Архів НМНАПУ. Оп. 148. Арх № 148/3, 13 с.
6.    Інструкція з обліку, охорони, зберігання і використання музейних предметів і музейних колекцій Національного музею народної архітектури та побуту України: затв. наказом ген. директора НМНАПУ від 18.11.2015 р. № 226. 66 с.
7.    Інструкція з організації обліку музейних предметів: затв. наказом М-ва культури України
від 21.07.2016  № 580. Офіційний сайт М-ва культури України. 33 с.
8.    Орел Л.  Українське Полісся. Те, що не забувається / Л.Г. Орел. – К.: Наш час, 2010. – 272 с.
9.    Постанова № 105 Ради Міністрів УРСР Про створення Державного музею народної архітектури та побуту УРСР. 6 лютого 1969 р. Фонди НМНАПУ. Інв. № Д₁ – 31. – 2 с.
10.    Шрамко І. Каталог виставки українських народних музичних інструментів та матеріалів з історії музичного побуту Української РСР. Київ, 1980. 41 с.