Каплиця – це найдавніша та найпростіша культова будівля (невелика церква без вівтаря), яку зводили на честь святого чи фундатора на місцях іконостасів старих церков, святих джерел, криниць, дерев тощо. У малих селах і там, де через брак коштів неможливо було звести церкву, у каплицях відбувалися молебні, охрещували дітей, відспівували покійників та правили інші обряди, які проходять без літургій.
   За переказами, у XVII столітті каплицю із села Клесів збудували місцеві пастухи на пагорбі біля річки Клесівки, коли побачили, що з‑під старої берези пробилося джерело. Залишки цього дерева простояли до 1980‑х років. У ХVІІІ столітті до каплиці прибудували тристінок – бабинець із невеликою вежею.
   Ця культова будівля є дводільною. Її старіша частина в плані наближена до квадрата, зведена із соснових колод. Дах пірамідальний, каркасний, із центральним стовпом. Споруда крита дранкою (невеликими за розмірами дерев’яними дошками). Новіша частина добудована із соснового бруса. Дах каркасний, зі стовпами, що увінчані антропоморфним навершям. Двері в обох частинах влаштовані на бігунах, вікна видовженої форми, підлога глинобитна.
   У давнину інтер’єр каплиці був простим і лаконічним. Іконостасу не було. Навпроти входу висів образ Божої Матері, а на стінах – нечисленні ікони в обрамленні рушників. Посеред каплиці стояв аналой – підставка для ікон та книг, а по обидва боки від нього розташовані ставники – великі металеві підсвічники, поруч – карнавка для пожертвувань. Збоку був розміщений невеликий столик, за яким продавали свічки, копійчані хрестики, паперові іконки тощо.
   Нині в каплиці експонується виставка намогильних каменів та кованих надмогильні хрестів ХVІІІ–ХІХ століття з різних регіонів України.