"Loading..."

Ефективність дитячих інтерактивних програм із погляду музейної педагогіки

Ефективність дитячих інтерактивних програм із погляду музейної педагогіки
(з досвіду діяльності Національного музею
народної архітектури та побуту України) 

   Музей як осередок збереження та популяризації культурної й історичної спадщини має вагомий вплив на розвиток культурного простору суспільства. Виклики ХХІ століття чітко продемонстрували необхідність музейних установ реагувати та адаптуватися до нових реалій життя та потреб відвідувачів. Музей із закритого центру експонування предметів поступово перетворюється в сучасний творчий простір. Цьому сприяють активне використання форм маркетингу й менеджменту, використання інноваційних технологій і засобів презентації музейних колекцій, залучення інклюзивних практик. Проте актуальним залишається питання запровадження дитячих інтерактивних програм у музеї, завдяки яким відбувається своєрідна трансформація його функціонування й сприйняття музейного простору загалом.

   В умовах реформування української освітньої системи почала активно розвиватися співпраця між школами та музеями. З метою урізноманітнення навчально-виховного процесу використовують методи музейної педагогіки, які полягають у застосуванні неординарної подачі відповідного матеріалу, що передбачає підвищення інтересу учнів до історичної й культурної спадщини українського народу.

   Підтвердженням ефективності музейної педагогіки є досвід Національного музею народної архітектури та побуту України (далі – НМНАПУ) в організації й проведенні інтерактивних програм для дітей. Музей просто неба як архітектурно-ландшафтний комплекс усіх історико‑етнографічних регіонів України є своєрідним навчальним майданчиком для дітей, що створює всі необхідні умови для повноцінного вивчення матеріальної та духовної культури українського народу. Окрім традиційних форм музейної роботи, зокрема екскурсій, лекцій, консультацій, науковими співробітниками НМНАПУ впровадженні також інтерактивні заходи.

   Дитячі колективи та маленькі відвідувачі є невід’ємною частиною культурно-освітніх заходів: свят дитячої творчості, ярмарків, фестивалів і майстер-класів. Діти активно беруть участь у відтворенні українських звичаїв і обрядів під час традиційних свят. У такий спосіб вони стають повноцінними учасниками дійства, а не пасивними спостерігачами, що сприяє їх зацікавленості.

   Варто звернути увагу на тематичні інтерактивні заходи для дітей, що проходять у скансені. Наприклад, у межах програми «Гостини у Святого Миколая», що діє щороку в грудні, маленьких відвідувачів Музею запрошують до садиби Святого Миколая, де панує святково-урочиста атмосфера, коли можна зануритися в українську історію та давні різдвяні традиції, зокрема взяти участь у реконструкції обряду «Водіння Кози».

   Кожного березня вшановуємо пам’ять Тараса Григоровича Шевченка, тому науковці Музею розробили екскурсію «Дитячий світ Тараса Шевченка». В експозиції НМНАПУ знаходиться хата дядька поета із с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області, що дає можливість дітям уявити, у яких умовах жила родина Кобзаря та де він провів своє дитинство. Окрім того, учасники заходу пройдуться вулицею Наддніпрянщини й відвідають церковно-парафіяльну школу. Структура інтерактиву побудована так, що діти не лише більш детально дізнаються про життя і творчість Т. Шевченка, а й наочно споглядають суспільне й економічне становище українських селян ХІХ ст.

   Також впроваджена тематична інтерактивна екскурсія «Полтавська давнина», що зацікавлює школярів, які знайомі із творчістю І. Котляревського. Учні більше дізнаються про український побут і звичаї, що детально змальовані в «Енеїді» – першому творі в українській літературі, написаному живою народною мовою. У тексті екскурсії експозицією «Полтавщина та Слобожанщина» використано цитати з «Енеїди», що створює особливу атмосферу. Відчути себе жителями ХІХ ст. допомагає дітям відвідування кузні, де вони самі перетворюються в ковалів, допомагають розпалювати піч і кують метал. Також їх знайомлять із традиціями харчування та домашнім побутом. Кожен може спробувати освоїти технологію прання і прасування, відому в ХІХ ст.

   Під час екскурсії «Тіні забутих предків» діти відвідують ґражду із с. Верховина Івано-Франківської області, господар якої знайомить їх із побутом жителів Карпат. Відвідувачі поринають у духовний світ гуцулів, знайомляться з їхніми віруваннями та магічними можливостями мольфара. Для огляду також доступна колекція музичних інструментів. Усі охочі можуть спробувати зіграти на трембіті.

   У теплу пору року одним із найпопулярніших інтерактивних заходів є «Козацькі забави». Під час екскурсії про особливості поділу праці в українському суспільстві, діти можуть пограти в традиційні ігри, виконати цікаві завдання, доклавши фізичні зусилля.

   Працівники відділу культурно-просвітницької діяльності та організаційних заходів пропонують долучитися до надзвичайно пізнавального інтерактиву «Справи жіночі», що присвячений суто жіночій роботі в українській родині ХІХ ст. Відвідувачів запрошують до хати із с. Мала Каратуль Переяслав‑Хмельницького району Київської області, де, окрім надзвичайно інформативної розповіді про роль і місце жінки в суспільстві, пропонують трохи попрацювати: поставити й дістати горщик із печі, пройтися з коромислом на плечах, попрясти, розтовкти зерно в ступі. Варто зазначити, що захід цікавить як дітей, так і дорослих. До речі, хлопці також намагаються впоратися із запропонованими заняттями й перевершити дівчат.

   Інформативною є інтерактивна екскурсія «Таємниці старої скрині», що в контексті ознайомлення з побутом українців розкриває сакральне значення скрині в житті дівчини.

   Науковими співробітниками Музею заплановано впровадження нової інтерактивної програми «Світ Мавки», у якій основний акцент буде зроблено на окремих аспектах українських вірувань і міфології. Під час проведення інтерактиву будуть застосовані такі прийоми музейної педагогіки, як‑от: показ, цитування, реконструкція, локалізація події тощо. Діти дізнаються про народні вірування і знання, чарівних істот, що існували в уяві наших предків, сакральність української хати. Учасники заходу зможуть поринути в чарівну атмосферу української казки й міфології. Виконання запропонованих завдань стимулюватиме інтерес дітей до вивчення історії свого народу, міфології і вірувань українців. Оскільки діти проявляють зацікавленість до всього незвичайного, то неординарність завдань сприятиме заохочуванню їх до виконання підготовленого матеріалу.

   Інтерактивні заходи в Музеї просто неба мають неабияку популярність серед відвідувачів. Традиційна музейна екскурсія завдяки знанням й креативу наукових працівників трансформувалася у яскравий захід, що приваблює неординарністю подачі матеріалу. Дітям не доводиться слухати виключно науковий етнографічний текст. Вони сприймають українську історію завдяки використанню наочних матеріалів, виконанню практичних завдань у рухливій та ігровій формах. Кожен інтерактив доповнений невеликим майстер-класом, що, окрім свого розважального контексту, сприяє розвитку творчого потенціалу дітей.

   Отже, музей є не лише науковою установою, а й важливою соціокультурною інституцією, що формує певний культурно-освітній простір, який сприяє формуванню всебічно розвиненої особистості. Використання форм, методів і засобів музейної педагогіки сприяє процесу виховання дітей і їх зацікавленості в навчанні. Участь у музейних інтерактивних програмах не лише урізноманітнює дитячу буденність, а й формує свідоме шанобливе ставлення до культурної спадщини народу. Музейні інтерактиви сприяють розвитку навчальних, соціальних, загальнокультурних, естетичних, патріотичних компетенцій школярів, що відповідає сучасним вимогам шкільних навчальних програм.

 

Коментарів: 0
Залиште свій коментар