"Loading..."

Онлайн-фотовиставка «Різдвяна феєрія»

Свято Маланки відзначають напередодні Нового року, 13 січня за новим стилем. Ввечері вся родина вдруге збирається за спільним столом на Щедру кутю. На відміну від Святого вечора під час застілля готують багато м'ясних страв. А вже 14 січня, на старий Новий рік, українці вшановують Василя Великого, визначного церковного діяча, богослова, аскета. На образах він часто зображений із святими - Іваном Золотоустим та Григорієм Богословом.

Ікона Троє Святих ХІХ ст., Черкащина, 40(h) х31,5 х1.5 см..JPG

Ікона Троє Святих ХІХ ст., Черкащина. 
Розмір: 40*31.5*1.5 см

Вже кілька років поспіль у Національному музеї народної архітектури та побуту України на свято Маланки та Василя проходить святковий парад вертепів - «Різдвяна феєрія». Головними героями цього дійства є: Маланка-господарка, Василь, Святий Миколай, ангел, ведмідь, смерть, коза, лікар, баба, дід, циган, гуцул, кіт тощо. Святковою різдвяною ходою із колядками та щедрівками учасники свята урочисто проходять вуличками українського села, зазиваючи віншівками всіх відвідувачів долучитися до різдвяно-новорічних обрядодій.

1.JPG


2.JPG


3.JPG

На Щедрий вечір, ходили «перебранці»-машкарники- хлопці і дівчата, водили Маланку з «козою» та щедрували:

Наша Маланка – господиня,
Ввійде до хати наробить дива!
Щедрий вечір! Добрий вечір!

4.JPG

Коза – давній символ врожаю та добробуту, які традиційно бажали один одному напередодні Нового року. Обряд водіння кози є найпопулярнішим репертуаром багатьох фольклорних колективів.

5.JPG


11.jpg

Підійшовши до хати, коза лякала всіх присутніх, намагаючись їх буцнути рогами, а потім під спів щедрувальників відтворювала в танці те, про що співалосяу щедрівці. Все закінчувалося тим, що приходили стрільці, хлопці-молодці і вдарили (встрелили) козу в правеє вушко, в саме сердушко, коза впала, нежива стала…

6.JPG

7.JPG

8.JPG

Коза була символом родючості ниви, а смерть кози символізувала зимову смерть рослинності, ниви. Проте в ритуалі головне було не смерть кози, а її оживляння. Всі присутні, а також щедрувальники намагалися оживити козу, розсмішивши її. Для цього всі засоби були добрими, лиш би коза засміялася, почала пручатися, подала ознаки життя. Її "лікував" "лікар", коментуючи при цьому свої дії. Оживання кози знаменувало собою оживання навесні ниви, садів, пасовищ, природи. 

9.JPG


12.jpg

За таку театралізовану виставу господарі завжди давали міхоноші різні смаколики. 

13.JPG

Учасники вертепу жартували та веселили господарів, адже сміх носив магічне значення - відганяв злі сили, крім того вірили, якщо сміятись в новорічну ніч то і весь рік пройде зі сміхом, весело і щасливо.

16.JPG


17.JPG


18.JPG

Ходили на Щедрий вечір та Новий рік і з «кобилойкою»: з дерева вирізали голову коня, гриву робили з конопляних волокон і прив'язували її до пояса або так пристроювали, що здавалося, людина сидить на коневі.

15.JPG

Гурти колядників ще ходили до Водохреща, прославляючи народження сина Божого:

Aнгeли в нeбi пicню cпiвaють.
Щo Xpиcтoc poдивcя вciм вoзвiщaють.
Пpeчиcтa Дiвa в яcляx пoлoжилa
Бoжoгo Cинa, ciнoм пpитpуcилa…

10.JPG

14.JPG

19.JPG

Запрошуємо до перегляду онлайн-фотовиставки «Різдвяна феєрія»- святкове дійство у НМНАП України з усіма найяскравішими обрядами, традиціями, атрибутами і героями українських новорічно-різдвяних святкувань.

20.jpg


Коментарів: 0
Залиште свій коментар