Плетіння з рослинних матеріалів: цікаві факти

Плетіння з рослинних матеріалів – це один із найдавніших та унікальних видів українського народного мистецтва. Цей вид кустарного ремесла використовувався для виготовлення господарсько-побутових та художніх виробів з різноманітної еластичної сировини: трави, лози, рогози, соломи, кукурудзяного листя, стружки лика (внутрішньої частини кори молодих дерев), берести, дранки тощо. Однак особливої уваги заслуговує давня й багата традиція плетіння з коріння хвойних дерев, яка була найбільш популярною серед майстрів Полісся.

Порівняно з виготовленням кераміки, обробки дерева чи металу, для виготовлення плетених виробів не потрібно було спеціальних інструментів. Утім, велика увага приділялась процесу підготовки сировини. 

Найкраще було добувати коріння молодих дерев, які росли переважно на піщаних берегах річок, оскільки коріння таких дерев залягало відносно неглибоко (15-20 см від поверхні землі). Кожний корінь очищався від кори, розсікався на декілька частин залежно від того, яка ширина смужки необхідна майстру для виготовлення виробу. Коріння мало багато вигинів та скручень, і це ускладнювало процес заготівлі смужок для плетіння виробів ідеальних форм. Однак саме коріння сосни добре піддавалось обробці завдяки смолянистій еластичності. Крім того, своєрідний запах відлякував шкідників. 

Художнє плетіння з коріння вимагало значних зусиль. Сировина мала бути гнучкою, а руки майстра повинні були надійно і міцно з’єднати смужки у стіжки, щоб виріб прослужив якомога довше. Саме завдяки характеру плетеної конструкції, вироби з коріння відзначалися високою щільністю та однорідністю. Також предмети домашнього вжитку та побуту мали красиву фактуру поверхні плетіння, яка досягалася через надзвичайну пластичність матеріалу. Розглядаючи вироби з коріння, не можна не помітити строгість форм та ретельність обробки матеріалу. Хоча з часом натуральний колір кореня сосни темніє, стає насиченим, однак він набуває благородного відтінку, тому й не втрачає своєї первинної чарівності.

Плетіння, як одне з найдавніших ремесл з обов’язковим застосуванням ручної праці, є своєрідним художнім явищем, складовою частиною національної мистецької спадщини України.

Автор: Любаренко А.А.
Старший науковий співробітник НЕВ "Полісся"