"Loading..."

Науковий доробок Ніни Олексіївни Зозулі

У лютому 2021 року минають перші роковини з дня смерті Ніни Олексіївни Зозулі – відомого українського етнографа, багаторічного завідувача експозиційного відділу «Поділля і Зона вітряків» Національного музею народної архітектури та побуту України.

Музей народної архітектури та побуту України було засновано 1969 року, а вперше його відкрили для відвідувачів у липні 1976. Ніна Олексіївна присвятила роботі в музеї 47 років свого життя (з 1972 року), тобто брала безпосередню участь у його створенні та розбудові.

Народилась Ніна Олексіївна Зозуля 12 серпня 1947 р. в с. Іваниця, Ічнянського району, Чернігівської області. У 1967 році вступила до Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Навчалась на кафедрі середніх віків у відділі етнографії. Закінчила університет у 1972 році, отримавши фах викладача історії та суспільствознавства. 1 серпня 1972 року почала працювати у Музеї на посаді наукового працівника. З січня 1977 р. – завідувач сектору етнографії відділу «Поділля». З 2008 року і до кінця життя працювала завідувачем відділу «Поділля і Зона вітряків».

За час роботи в музеї Н.О. Зозуля провела понад сто наукових експедицій і передала до фондів музею більше п’яти тисяч етнографічних експонатів.

«Перше було відрядження, це було в Кам’янець-Подільський район, в Рогізну. Це ми були з Валентиною Яківною Ткаченко. Вона кандидат наук була. Мистецтвознавець, здається… Ми приїхали і нам навиносили стільки кераміки. …І так тече потічок унизу, а там гори, а ми стоїмо, з Валентиною Яківною на камінцях, миємо її. …І тоді в рюкзаки і потягли на верх. І то тягли в Київ, своїм ходом, на плечах»[1].

(З неопублікованого інтерв’ю Ніни Зозулі Віктору Косаківському)

153261625_129334959074419_8760932656123685132_n.jpg
Ніна Олексіївна Зозуля (2016 р.)

Науковий доробок Н.О. Зозулі доволі різноманітний і загалом відповідає духові наукової діяльності Музею в різні періоди його існування. Так, у 70-80-х роках, в час, коли найактивніше розроблялася і наповнювалася експозиція музею, дослідницька робота Н.О. Зозулі спрямована на створення тематико-експозиційних планів експозиції «Поділля». Усього вона брала участь у розробці восьми тематико-експозиційних планів, що стали основою для створення інтер’єрів експозиції «Поділля», серед яких: тематико-експозиційний план садиби заможного селянина з хатою із села Гарячинці Новоушицького району Хмельницької області (друга половина ХІХ – поч. ХХ ст.) (науковий план експозиції та проект її оформлення) (1985 р.); тематико-експозиційний план садиби селянина з Кам’янець-Подільського району Хмельницької області (з хатою з с. Кадиївці 1882 року) (1982 р.); тематико-експозиційний план обладнання садиби селянина-середняка з Придністров’я: хата з с. Яришів, «шопа» з с.Теремці, комора з с.Баговиця, саж з с.Грушки (1982 р.); тематико-експозиційний план хати малоземельного селянина з с.Луги Чечельницького району Вінницької області (1980 р.) та ін.

Одночасно зі створенням і відкриттям Музею у 70-х роках постає потреба у довідкових та науково-популярних виданнях про музей для відвідувачів. Сьогодні маємо цілу низку тематичних буклетів, наборів фотолистівок, розгорнутих путівників, розроблених за участі науковців музею, в тому числі і Н.О. Зозулі. Три ґрунтовні музейні путівники, де автором інформації про експозицію «Поділля» є безпосередньо Н.О. Зозуля, випускались у 1981 [21] (фотопутівник), 1985 [19] і 2007 [20] роках і на сьогодні, на жаль, уже стали бібліографічною рідкістю. Н.О. Зозуля є автором розділу «Поділля» енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України» (ч. 2, кн. 1, 2004 р.) [4]. Однією з останніх праць Н.О. Зозулі у руслі науково-довідкової літератури для широкого загалу була розробка розгорнутого інформаційного буклету (спільно з Н.В. Астапенко), присвяченого 200-річному ювілею освячення і 45-річчю з часу встановлення в НМНАПУ церкви св. Миколая (1817 р.) із с. Зелене Гусятинського р-ну Тернопільської обл. [3].

«Україна велика, людей багато, експедицій Ви ж бачте скільки у нас було. І то одне за одним їхали. Здається, у 75 році у мене було біля 100 відряджень на рік. Я так запам’ятала, як писала звіт» [1].

(З неопублікованого інтерв’ю Ніни Зозулі Віктору Косаківському)

153791499_1070978246711819_7398525249021537422_n.jpg

Ніна Олексіївна Зозуля та Євгенія Володимирівна Гайова на експозиції «Поділля». 80-ті рр. ХХ ст.

У 2000-х – 2010-х роках коло дослідницьких інтересів Н.О. Зозулі загалом збігається з переліком планових трирічних наукових тем, над розробкою яких вона сумлінно працювала у цей період: «Народна культура Східного Поділля» (2005-2007 рр.), «Народна творчість в декоративному оформленні подільського житла і господарських будівель двору та його ретрансляція в експозиції Національного МНАП України» (2008-2010 рр.), «Кераміка Поділля у фондовій колекції Національного музею народної архітектури та побуту України кін ХІХ-ХХ ст.» (2011-2013 рр.), «Тканина Поділля у фондовій колекції Національного музею народної архітектури та побуту України кінця ХІХ – ХХ ст.» (2016-2018 рр.).

Якісним наслідком роботи над цими темами стала велика кількість наукових та науково-публіцистичних статей, що у різний час виходили друком у фахових виданнях України.

Ціла низка публікацій Н.О. Зозулі присвячена ткацтву, художній тканині та одягу Поділля. Особливості народної ноші подолян детально висвітлено у статті «Народний одяг населення Поділля кінця ХІХ – початку ХХ ст. з фондової колекції Національного музею народної архітектури та побуту України» [9]. Загальну характеристику процесу ткацтва на Поділлі подано у статті «Вироби народних майстрів Поділля», надруковану у 2002 році у журналі «Народна творчість та етнографія» [2]. Локальні особливості тканих виробів розглядаються у статтях «Художні тканини Східного Поділля у збірці Національного музею Народної архітектури та побуту НАН України»[18], «Традиційне ткацтво кінця ХІХ – ХХ ст. півночі Одещини у фондовій колекції Національного музею народної архітектури та побуту України» [17], «Ткані вироби кінця ХІХ – ХХ століття з півночі Одещини у фондовій колекції Національного музею народної архітектури та побуту України» [15], «Традиційне ткацтво кін. ХІХ – ХХ ст. Півдня Вінниччини у фондовій колекції Національного музею народної архітектури та побуту України» [16], «Виготовлення полотна в селі Кирнасівка на Вінниччині» [6] та ін. Остання названа стаття написана за творчістю самобутнього народного художника Івана Коваля, а також його листами до Н.О. Зозулі. У колекції Музею народної архітектури та побуту, завдячуючи старанням Ніни Олексіївни, зберігається 90 робіт цього талановитого художника, для творчості якого «характерним є відтворення розмаїття народного життя, побуту, звичаїв та обрядів, розваг молоді» [6; 62]. Серія робіт «Ткацтво Поділля», на основі якої написана вищезазначена стаття, «ілюструє повний процес виготовлення полотна від сівби конопель до вибілення його та качання у «звої» (сувої). Вони виконані з такою майстерністю, – пише Н.О. Зозуля, – що просто вражає дивовижне поєднання сумлінної документальності з тонким ліризмом.» [6; 62].

«Експонатів було за одне відрядження і 500. Якщо ми в цьому році, мабуть, десь 400 здали всім музеєм, то це колись привезти 400 з відрядження, то це нічого не значило»[1].

(З неопублікованого інтерв’ю Ніни Зозулі Віктору Косаківському)

153525496_483430843035580_1867691155437591133_n.jpg

Н.О. Зозуля на святі «Жнива» у Музеї. 80-ті рр. ХХ ст.

Ряд наукових праць Н.О. Зозулі висвітлюють тему оздоблення подільського житла. Це статті «Великодні традиції прикрашання подільського житла» [5], «Паперові та інші прикраси в інтер’єрі подільської хати» [11], «Особливості оздоблення подільського житла» [10], «Подільські настінні розписи в Музеї народної архітектури та побуту України» [12]. Особлива цінність цих робіт полягає в тому, що написані вони на основі польових матеріалів Н.О. Зозулі, зібраних нею в 70-х роках ХХ ст. – в час, коли народна традиція прикрашання житла ще нерідко зустрічалася на Поділлі і ще «можна було зібрати інформацію від старших людей, які самі розмальовували стіни, пам’ятали орнамент» [22]. Лідія Орел у рецензії на планову річну тему «Подільські розписи в експозиції та фондовій збірці Музею», виконаною Н.О.Зозулею у 2008 році, висловила слушне зауваження про те, що «зібрана колекція розпису і відомостей до них заслуговує на ілюстроване видання», що, на жаль, не було зроблено [22].

Окрім власне наукового доробку значним є внесок Н.О. Зозулі у просвітницьку роботу Музею. Вона автор низки сценаріїв свят, які проводяться для відвідувачів у музеї з 1978 року: Водохреще, Жнива, Івана Купала і т. д. Народним святам присвячені цікаві статті Н.О. Зозулі «Свято Івана Купала в Музеї народної архітектури та побуту НАН України» [14] та «Водохреще. Йордань. “Трійці”» [7]. Також Н.О. Зозуля автор тематичної виставки «Народна культура Поділля», співавтор виставок в Українському Домі: «Зоря Віфлеємська», 2000 р., «Український костюм у часі і просторі», була постійним представником музею в ефірі радіо- і телепередач у численних ЗМІ («Перший Національний», «Радіо Свобода», «Голос Києва», «Радіо Промінь», «Голос Столиці», телеканали УТ-1, «Культура», ТРК «Київ» та ін.).

153413193_896809434452653_2787308799690702604_n.jpg

Н.О. Зозуля та працівники Музею на святі «Івана Купала» 80-ті рр. ХХ ст.

Список використаних джерел

1.   Запис Косаківського В.А. 15 січня 2019 року від Зозулі Ніни Олексіївни, 1947 р.н., уродженки с. Іваниця, Прилуцького району Чернігівської області, нині жительки м. Києва.
2.    Зозуля Н. О. Вироби народних майстрів Поділля / Ніна Олексіївна Зозуля. // Народна творчість та етнографія. – 2002. – №1–2.
3.    Зозуля Н.О, Астапенко Н.В. Церква святого Миколая (1817 р.) із села Зелене Гусятинського району Тернопільської області – К.: Інститут обдарованої дитини, 2017. – 24 с.
4.    Зозуля Н.О. Архітектурно-етнографічний комплекс «Поділля», 18 – 20 ст. // Звід пам’яток історії та культури України: Енцикл. вид. у 28 т. Київ: Кн. 1, ч. 2.: М – С / Редкол. тому: Відп. ред. П.Тронько та ін. – К.: Головна редакція Зводу пам’яток історії та культури при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, 2004. – 1216 с. – С. 774–778.
5.    Зозуля Н.О. Великодні традиції прикрашання подільського житла // Світлиця. – 2018. - №2 (61). – С.65–68.
6.    Зозуля Н.О. Виготовлення полотна в селі Кирнасівка на Вінничині (за творами самодіяльного художника Івана Коваля та листами до автора) / Н. Зозуля // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 6. — С. 62–65. — укр.
7.    Зозуля Н.О. Водохреще. Йордань. «Трійці» // Світлиця. – 2017. – №1 (56) – С. 64–67.
8.    Зозуля Н.О. Експозиція «Поділля» // Музей народної архітектури та побуту Української РСР. – К., 1986.
9.    Зозуля Н.О. Народний одяг населення Поділля кін. ХІХ – поч. ХХ ст. з фондової колекції Національного музею народної архітектури та побуту України // Матеріали Міжнародної наукової конференції: «Іван Франко у творенні української національної ідентичності», К., 2016. – С. 303–316.
10.Зозуля Н.О. Особливості оздоблення подільського житла // Українська родина: Родинний і громадський побут / Упорядник Лідія Орел. – К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2000. – С. 334–337.
11.Зозуля Н.О. Паперові та інші прикраси в інтер’єрі подільської хати // Джерела до української етнології: матеріали польових досліджень. К.: Задруга, 2011. – Випуск 1. – С. 201–211.
12.Зозуля Н.О. Подільські настінні розписи в Музеї народної архітектури та побуту України / Н. Зозуля // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 142–144. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
13.Зозуля Н.О. Порядкування та прикрашання подільських хат напередодні Великодня: традиції та сьогодення // Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: Збірник наукових статей. – Переяслав-Хмельницький, 2017. – Випуск 12 (14). – С.206–213.
14.Зозуля Н.О. Свято Івана Купала в Музеї народної архітектури та побуту НАН України // «На сторожі української народної культури». Матеріали міжнародної наукової конференції, Київ – 2008.
15.Зозуля Н.О. Ткані вироби кінця ХІХ – ХХ століття з півночі Одещини у фондовій колекції Національного музею народної архітектури та побуту України // ІХ Міжнародний конгрес україністів. Фольклористика. Українознавство. Збірник наукових статей (До 100-річчя Національної академії наук України). – К., 2019. – С. 246–259.
16.Зозуля Н.О. Традиційне ткацтво кінця ХІХ – ХХ ст. півдня Вінниччини у фондовій колекції Національного музею народної архітектури та побуту України // Музей просто неба в соціокультурному просторі. Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 50-річчю заснування Національного музею народної архітектури та побуту України. Збірник доповідей. Редакційна колегія: Павлюк С.П., Повякель О.Т.,Кара-Васильєва Т.В. та інші. – К.: Видавничий дім журналу «Пам’ятки України», 2019. – С. 167–177.
17.Зозуля Н.О. Традиційне ткацтво кінця ХІХ – ХХ ст. півночі Одещини у фондовій колекції Національного музею народної архітектури та побуту України // Науковий збірник Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Вип. 6 / упоряд.: В.В.Коцан, М.І.Мегела. – Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2019. – С.194–201.
18.Зозуля Н.О. Художні тканини Східного Поділля у збірці Національного музею Народної архітектури та побуту НАН України»// Подільське традиційне ткацтво: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Вінниця, 30 верес. та 1 жовт. 2008 р. / Ред. кол.: Т.О. Цвігун, В.А. Косаківський (наук. ред.), О.І. Назарець. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. – С. 65–69.
19.Музей народной архитектуры и быта Украинской ССР: Фотопутеводитель / Авт.-сост.: Анатолий Матвиенко, Сергей Верговский, Нина Зозуля, Станислав Смолинский, Николай Ходаковский, Светлана Щербань. Фото: Станислав Крячко и др. – К.: Мистецтво, 1985. – 192 с., ил. – Рез. на англ. яз.
20.Музей народної архітектури та побуту України (путівник) / Автори текстів: Сергій Верговський, Євгенія Гайова, Ніна Зозуля, Надія Зяблюк, Романа Кобальчинська, Ірина Мусатова, Раїса Свирида, Микола Ходаківський, Світлана Щербань. − К., 2007. − 56 с., іл.
21.Музей народної архітектури та побуту УРСР: Фотопутівник / Авт.-упорядник: Анатолій Матвієнко (керівник), Сергій Верговський, Ніна Зозуля, Станіслав Смолінський, Микола Ходаківський, Світлана Щербань. Фото: Станіслав Крячко та Михайло Голяк. − К.: Мистецтво, 1981. − 94 с., іл. − Рез. фр. та нім. мовами.
22.Орел Л.Г. Рецензія на роботу «Подільські розписи в експозиції та фондовій збірці Музею», написаною зав. відділом «Поділля» Зозулею Н.О. К. – 2008.

 

Коментарів: 0
Залиште свій коментар