Фоторепродукції портретів Максима Залізняка та Івана Ґонти кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

 

Фотографія від самого початку свого існування стає невід'ємною частиною побуту, явищем мистецтва, джерелом наукового дослідження. Виникнувши, як явище, фотографія вразила сучасників можливостями відбиття світу і сприймалася як копія натури, відтворюючи всі деталі об'єкта. Одним із різновидів фотографії є репродукція, яка зосереджується на створенні якомога більш достовірного фотографічного зображення певних матеріальних об'єктів.

У 1982 році до колекції Національного музею народної архітектури та побуту України надходять фоторепродукції з зображенням портретів: Максима Залізняка (≈1740-1769 роки) – козацького отамана та Івана Гонти (≈1721-1768 роки) уманського сотника – керівників гайдамацького повстання, відомого під назвою Коліївщина (1768–1769 роки). Фоторепродукція портрету Максима Залізняка скопійована разом з написом «Чигиринскаго уъзда. Мотронинскаго монастыря. Послушникъ  Максимъ Железнякъ 1765 го.». Цікавою особливістю цих знімків є те, що вони наклеєні на паспорту, знизу яких, на білому тлі, на стрічці вкритою позолотою, напис «Cabinet Portrait». На звороті фоторепродукцій штамп власника фотоательє з прізвищем та адресою «Фотографія Г. Шевченко въ с. Кириловкъ Звен. уъз. Кіевск. губ.». Такі паспорту  використовувались для оформлення, так званих, кабінетних портретів формату 16,5 х 11,5 см, які були популярними у 1870 – 1920 роки. 

Ці фоторепродукції з портретами видатних історичних постатей України, які внесли значний вклад в становлення державності, цінні тим, що вони єдині у колекції НМНАПУ.

 

Текст – Тамара Русінова, Людмила Назаренко, Астаулова Катерина  

Фото – Катерина Астаулова 

 

Залиште свій коментар