Скульптурна композиція «Музѝки» (троїсті музѝки) 70-ті роки ХХ століття

Микола Вакуленко 

Глина, ліплення, випалювання

11 х 28; 10 х 26; 12,5 х 26

м. Ялта

Троїсті  музѝки – народний інструментальний ансамбль у  складі якого використовувались різні музичні інструменти: скрипка, сопілка, басоля, цимбали, кобза, бубен, барабан, бугай тощо. Такі ансамблі виконували, переважно, танцювальні і пісенні мелодії на народних святах, весіллях, ярмарках  та відігравали важливу  роль у побуті  українського села. 

Троїсті музѝки були предметом відображення у різних видах народної творчості (гончарство, малярство, склодувство, ткання, вишивка, тощо) та художнього мистецтва. Образи троїстих музѝк втілив у своїх гончарних виробах (фігурна пластика) Заслужений майстер народної творчості Микола Вакуленко (1948 р/н). Він є автором скульптур малих форм за мотивами літературних творів Гоголя, Шевченка, Кропивницького, а також займався відтворенням персонажів з української міфології. Вироби Вакуленка зберігаються у багатьох музеях України та закордоння. У фондовому зібранні Національного музею народної архітектури та побуту України знаходиться колекція робіт Вакуленка, яка нараховує 28 музейних предметів. У 1976 році, однією з перших, музей придбав скульптурну композицію під назвою «Музѝки», куди входять три персонажі, що грають на сопілці, бугаї, бандурі. Вакуленко, володіючи тонким народним гумором, зобразив музѝк з добрими усміхненими обличчями, з задоволеними від процесу гри очима, добротними козацькими вусами. Музѝка, що грає на сопілці, стоїть босоніж у полотняних штанях, українській сорочці з вишитою манишкою та смушковій шапці. Посередині музѝка, з широкою регочучою посмішкою, підстрижений «під макітру», стоїть у чоботях, одягнений у традиційний український чоловічий одяг та грає на бугаї, добуваючи звук, смикаючи за удаваний кінський хвіст. Третій музѝка-бандурист із мрійливо-усміхненим обличчям нахилив голову до інструменту, насолоджуючись грою. Одягнений він у вишиту сорочку, шаровари, підперезані поясом з китицями, у шкіряних чоботях, а на голові шапка.

Роботи майстра Вакуленка правдиво підкреслюють найкращі риси характеру української душі: життєва мудрість, хоробрість, кмітливість, доброта, певна терпимість, весела вдача, тонкий необразливий гумор, філософське ставлення до життя і при потребі, готовність захищати свої українські землі  та родини до останнього подиху.

Текст – Тамара Русінова, Людмила Назаренко

Фото – Тамара Русінова