Вітряк належав Липовому Антону Івановичу, а збудований його батьком у 1905 р.
   Представлена споруда відноситься до одного з варіантів розповсюдженого на Слобожанщині стовпового типу вітряків. Його корпус, встановлений на нерухомій зрубній восьмигранній дубовій основі – «стільці» – покладеній на камені, повертався за допомогою подвійного ворота навколо центрального, закопаного в землю, дубового стовпа. Стіни вітряка зрубної конструкції, з осикового кругляка, зведені на чотирьох дубових брусах – «братах», що лежать безпосередньо на «стільці». Перед дверима, на випусках вінців – піддашок, зв’язаний з корпусом спільним ощепом, на якому влаштовано двосхилий дах на кроквах. Вітряк обладнано жорнами, розміщеними на високому помості, і ступою на три товкачі, встановленою на підлозі праворуч від дверей.
   Дах перекритий очеретом у формі гладкого пошиття схилів – найбільш характерного для Слобожанщини.
   На валу встановлено шість крил, що в минулому були частково зашиті тонкими осиковими дошками, а незашита частина при слабкому вітрі запиналась парусами.
   Як розповідали жителі села, вітряк мав «легкий хід» і працював навіть при невеликому вітрі. Експлуатувався до 50-х років ХХ ст.
   Перевезений та реставрований на території музею у 1973 р.