"Loading..."
Хата із с.Полиці Камінь-Каширського району Волинської області 1876 року

   Хата збудована місцевими майстрами для родини останньої її власниці Антоніни Никифорівни Зрум. На стінах вирізьблені посвяти: ім’я одного з євангелістів, хрест та дата побудови хати – 1876 рік. Ще один масивний хрест вирізано на поперечному бальку (сволоку).
   Початково хата була тридільною (хата, сіни, комора). Згодом більш заможні господарі з причілку прибудували надвірну комору, а пізніше – підкліт (господарське приміщення), колешню (повітку), свининець.
   Хата рублена з тесаних вручну вільхових плах, добудови – із соснових брусів. Дах чотирисхилий, критий очеретом. Причілок оздоблений півмісяцем із «рогами».
   Піч курна, глинобитна, закривалася дерев’яною заслонкою. Під піччю тримали курей, картоплю, дрова. Поряд стояла коцюба, вілки (рогач), віник. Курні стіни мили до середини, а далі сажу згрібали помелом і мастили їх глиною.
   У курних хатах ікон було мало – одна або дві. Прибивали їх низько, «щоб не закопчувалися», завішували рушниками. За іконами тримали освячене зілля та зерно, якими обкурювали хворих. Лави нерухомі, масивні. Їх виготовляли з вільхи, сосни чи ялини та встановлювали разом із хатою.
   Узимку на покуті стояла хлібна діжа, накрита рушником, «щоб не замерзла», а влітку її виносили в сіни або комору. Посуд тримали на полицях над вікном, на лаві, під лавою. Крім глиняних, тут можна побачити дерев’яні миски, видовбані із суцільної деревини.
   Замість скрині – велика бодня. Стіл з ослоном, на двох «грєдах» – місцевий одяг, прикрашений червоним орнаментом, виконаним технікою перебірною ткання. Поряд підвішена дерев’яна колиска («ненька»), у якій носили дітей в поле або брали в дорогу.
   Хата освітлювалася смоляною лучиною із соснових трісочок, які палили під дерев’яним верхом – «посвєтом».
   У сінях різне господарське начиння: ступа, мірочки, липівки, знаряддя праці. У коморі зберігали цінні речі та продукти. Нині в хатній коморі представлена виставка виробів, виготовлених із рослинних матеріалів. Тут можна побачити різних форм та розмірів ужиткові речі, плетені з лози, соломи, рогози, коріння сосни, дуба тощо.


Шпихір с. Заброди, Ратнівського району, Волинської області

   Шпихір (неутеплена комора для зберігання продуктів харчування – зерна, сала тощо) перевезений до музею з Волинської області, Ратнівського району, с. Заброди.
   Останній його власник – Калитюк Нечипір Тимофійович. Об’єкт виявлений у 1978 р. Будований народними майстрами на замовлення родини Калитюків, згідно усталеної народної традиції.
   Господарська споруда. Габаритні розміри: 3,20 х 3,51 м. Загальна площа: 11, 25 м2.
   Шпихір являє собою чотирикутну, майже квадратну у плані кліть, рублену з соснових плах. Її дубові підвалини спираються на стояни, закопані в землю. Споруда має чотирисхилий дах критий солом’яними парками по кроквах. Зі сторони входу дах має невеликий винос, влаштований на випусках зрубів. Стеля влаштована з соснових дощок, покладених по сволоку.    Підлога зроблена з соснових дощок. Полотно дверей зроблене з соснових дощок, тримається на завісах.


A storehouse spykhir from Zabrody village in Ratnivskyi district of Volynska Region

This spykhir (non-heated storehouse for foodstuff – grains, fat etc.) moved to the museum from Zabrody village in Ratnivskyi district of Volynska Region. Its last owner was Kalytiuk Nechypir Tymofiiovych. This object was discovered in 1978. It had been built by local masters for the family of Kalytiuk, following national traditions.
This is a household building, its dimensions: 3.20 x 3.51; total area: 11.25 square meters.
The shpykhir is a four-angled, almost square log-house of pine-tree semi-timbers. Its oak-tree basement is supported by imbedded piles. The building’s four-sloped roof is covered with sheds of straw on rafters. The roof has a small overlap under the entrance, supported by tips of its logs. The floor is made of pine-tree boards; door-leaf is also made of pine-tree boards, and hangs on door hinges.