Пам′ятка традиційного народного будівництва XIX століття в південній Полтавщині, яких на даний момент в регіоні не існує. Побудована в 70 – ті роки ХІХ століття.
Хата з с. Ревазівка від її існування не перебудовувалася. У середині 50-х років ХХ століття перероблені віконні рами. Підводка стін кольоровими глинами, різьблений мисник, мальована скриня, народний живопис в інтер’єрі.
Хата с. Ревазівка виявлена в 1976 році архітектором Лук′янчуком В.Д. і реставрована в Музеї у 1977 – 1978 роках.
Коротко про село Ревазівку, оскільки в сучасних джерелах воно не згадується. Поселення Ревазівка в середині XIX століття називалося Новаківка і належало до Площанської волості Полтавського повіту Полтавської губернії.
Було воно поміщицьким селом і проживало там 179 душ у 18 дворах. Старожили розповідають, що Ревазівкою володів пан Ревазов. У 1926 році Ревазівка офіційно зветься слободою, з числом мешканців – 219, які проживали у 44 господарствах.
Зараз село Ревазівка з’єднане з селом Грекопавлівкою і належить до Стовбинської сільради Новосанжарського району Полтавської обл..
Хата дводільна /хата, сіни/, комбінованої конструкції. Дводільні хати траплялися тут тільки в бідних поміщицьких селах. Традиційно на Полтавщині було тридільне житло.
Хата збудована на сохах. На сохи, вище вікон покладено ощіп. Подовжній сволок та верхні вівнця ощіпу мають з покутнього причілку випуски, утворюючи значний винос даху. На випуски укладено брус, на який спираються наріжники даху. Основу хатньої стелі утворюють сволок і слижні. По слижнях укладено щільно жердини, а зверху шар м’ятої глини.
Чотирисхилий дах хати невисокий, на кроквах. Покриття з очерету, техніка – «парки». Очерету біля Ревазівки росло багато на заболоченій річковій долині.
Комбінована зрубно – каркасна конструкція народного житла південної Полтавщини була характерною для цього регіону, бідного на будівельний ліс.
Особливо цікавим було заповнення каркасу стін даної хати с. Ревазівка: стіни були заплетені коров’яком. Коров′як поблизу Ревазівки ріс високий, з міцним стеблом. «Коров′яка і шашель не бере».
Дводільне житло (хата, сіни). Стіни каркасно – зрубні. До вікон стіни каркасні: до вертикальних сох прибито горизонтальні глиці, між якими всторч заплетена лоза. На сохи, вище вікон, покладео ощіп з трьох вінців. В ощіп врубано подовжній сволок та два поперечні (один у хаті і один у сінях). Подовжній сволок та верхні вінця ощіпу мають випуски з покутнього причілку, утворюючи значний винос даху. Хата ззовні і всередині обмащена і побілена крім задньої, порудованої стіни. Хата встановлена на бетонний фундамент.
Площа - 53,92 м2 (5.15 х 10.47).
A house from Revazivka village in Novosanzharskyi district of Poltavska Region
This piece of national architecture of 19th Century relates to south of Polavshchyna and that as of nowadays has disappeared. It was built in 70th of 19th Century.
The house from Revasivka village has never been reconstructed since it had been built. Its window frames were re-made in the mid-50th of 20th Century. The walls are decorated with clay of different color; inside there is a carved cupboard, painted trunk and national pictures in interior.
The house from Revazivka village was discovered in 1976 by an architect Lukianchuk V.D. and restored in the Museum in 1977-1978.
Few words about Revazivka village, as it were never mentioned in modern sources. In the middle of 19th Century, this village was called Novakivka and belonged to Ploshchanska volost of Poltava povit in Poltava hubernia.
It was a village of a proprietor, with 179 souls in 18 yards. Officially, Revazivka is called sloboda. There were 219 inhabitants in 44 homesteads.
Nowadays, the village of Revazivka has joined to Grekopavlivka village. It now relates to Stovbynska village council in Novosanzharskyi district of Poltavska Region.
The house is of two rooms (a home, a mudroom), of combined structure. A two-room house could be met only in poor villages belonging to proprietors. A three-room house was more traditional for Poltava area.
The house is built on piles. Above the windows, piles are covered with shingles. A longitudinal ceiling beam and upper parts of piles have tips on sidewall adjacent to the stove, so forming reasonable overlap of the roof. A lumber lay on tips to support auxiliary beams of the roof. Ceiling comprises ceiling beam and slyzhni. The slyzhni are surfaced by caber, and then covered with clay.
The four-slope roof of the house is low, supported by rafters and covered with cane sheaves, as there were a lot of cane in the waterlog river valley near Revazivka.
Combines, log and framework structure of a national dwelling on south Poltavshchyna was typical of this region, poor in building wood.
Especially interesting was filling of this house’s framework walls: there were twiggen with mullein. This grass grew high near Revazivka, and had strong stems. The local say: “Even shipworms never eat mullein”.
This is a house of two rooms (a home and a mudroom) with framework and log walls. Under the windows, walls are framework: horizontal hlytsi are nailed to vertical piles, with osier between them. Above the windows, planks of three parts are fixed to piles. A longitudinal ceiling beam is fixed thereto and two transverse ones (one in the home, another – in the mudroom). The longitudinal beam and tops of planks have overlaps on sidewall, adjacent to the stove, so forming reasonable overlap of the roof. Inside and outside, the house is clayed and whitewashed, except for back wall, only clayed. The house stays now on concrete basement.
Area – 53.92 square meters (5.15 x 10.47).