Клуня с. Видраниця, Ратнівського району, Волинської області

Клуня перевезена до музею з Волинської області, Ратнівського району, с. Видраниця. Останній її власник Лахтюк К.М. Будована кріпаком, якого купив пан із сусіднього с. Синове. У 1920-х роках клуню купив чоловік власниці Лахтюк Катерини Михайлівни і перевіз на садибу, де вона простояла до моменту виявлення.
За переказами, клуню у садибі ставила родина, куплена видраницьким паном і поселена на ділянці лісу, де вона мала вирубати дерева і звести будівлі садиби. Це підтверджує і характер будівельного матеріалу клуні – сосна різного діаметру від 8 до 35 см з суцільної вирубки.
Старовинний тип “круглої” (квадратної) клуні, зруб якої в’язано простими врубками, з тесаної “на костку” сосни. Стіни посередині зв’язані глицями. Перед однопільними на “вирії” воротами – піддашок на стовпах. Дах чотирисхилий, на кроквах без наріжників, критий соломою парками.
Господарська споруда. Габаритні розміри: 6.10 х 6.10 м. Загальна площа: 52,6 м2.
Квадратна у плані. Рублена з сосни різного діаметру, з вертикальними тонкими жердками-глицями, які скріплюють зруб стіни по середині. Чотирисхилий дах укритий соломою має чітку геометрію загального абрису. Споруда спереду має піддашок, який тримається на 3-х сохах і має стелю. Остання зроблена з колотих жердок. Не мащений глиною фасад дає можливість бачити пластику зрубної стіни.
Клуня має великі ворота з конструкцією на бігуні. Всередині приміщення праворуч у минулому був засторонок. Долівка глинобитна. Сьогодні тут експонується виставка традиційних ковальських виробів із різних регіонів України, виготовлених в кінці ХІХ – першій половині ХХ ст.
Споруда репрезентує типову стилістику традиційного сільського будівництва, що побутувала в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст.

A granary from Vydranytsi village in Ratnivskyi district of Volynska Region

This granary arrived to the museum from Vydranytsi village in Ratnivskyi district of Volynska Region. Its owner was Lakhtiuk Kateryna Mykhailivna. The granary was built by a slave (kripak), purchased by a lord from Synove village nearby. In 1920, this granary was bought by its owner’s husband and delivered to a farmstead, where it remained until it has been discovered.
As locals say, this granary was built by a family, purchased by the lord from Vydrantsi, and settled on a plot of a forest to cut out the trees and to construct the homestead’s buildings. This could be witnessed by a character of the material applied for this granary – pine trees of different diameter, from 8 to 35 cm, taken from a single cutout.
  This is an ancient type of “round” (actually square) granary; its walls are fixed with simple joins using hewn timbers of pine tree. The walls are fixed with thin cabers glytsi. An awning on shafts stays before single-leaf doors. The four-sloped roof on rafters without corner supports is covered with straw sheaves.
This is a household building; dimensions 6.10 x 6.10 m; total area: 52.6 square meters.
The building is square in plan, hewn with pine-tree timbers of different diameter, with vertical thin cabers glytsi. They fix the wall’s structure in the middle thereof. The four-sloped roof is covered with straw and is of clear geometric shape. The building has an awning, supported by three props sochy and a ceiling made with hewn cabers. The façade is not clayed, allowing us to see the plastics of log wall.
This granary has big gates with a mechanism on a runner. A part of space has been detached inside the building somewhere in the past. The floor is wattle-and-daub. Today there is an exhibition of traditional pieces of forged product manufactured in the end of 19^th – beginning of 20^th Century.
This is a typical sample of a traditional rural building in Ukraine during the end of 19^th – beginning of 20^th Century.