Представлена хата є зразком житла селянина‑гончаря зі Східного Поділля. Вона була побудована місцевими майстрами в кінці ХІХ століття, належала гончарю Якову Свиргуну.
   Це тридільна будівля (хата, сіни, хата). Стіни каркасні: між дубовими стовпами закидані колоті дубові дилі (пластини) вперемішку з глиновальками. Вони помащені глиною та побілені зовні та всередині. Стеля влаштована на поздовжньому сволоку, поверх якого укладені дубові жердини, обкручені солом’яними перевеслами, помащена зверху й знизу глиносоломою та побілена. Сволок небілений, із вирізьбленим на ньому хрестом. Дах чотирисхилий, первісно критий соломою, з високим гребенем та «китицями» (уступами по рогах даху). Призьба, вікна та інші архітектурні деталі підкреслені кольоровими підводками.
   У хаті відтворений традиційний інтер’єр кінця ХІХ – початку ХХ століття. Піч знаходиться у правій половині хати, ліва половина – «чиста». Біля вікна, навпроти печі, встановлений гончарний круг, на якому виготовляли глиняний посуд. Тут знаходяться й інші знаряддя гончаря: дерев’яні ножики, дротики, жорна тощо. Над полом розміщені трамки (полиці). На них гончар сушив вироби перед випалом у горні. На жердці в «чистій хаті» висить традиційний жіночий одяг: чорна запаска, сорочка.
   В інтер’єрі є багато кераміки: горщики, горщики‑близнята, миски, баньки, дитячі іграшки.
У художньому оздобленні житла використано витинанки відомої народної майстрині з Вінниччини Марії Руденко.